У Португалії деякі ресторани подають традиційну португальську їжу разом із виконанням фаду, музичного жанру, який сягає 1820-х років у Лісабоні, Португалія, і часто характеризується тужливими мелодіями та текстами пісень, часто про море чи життя бідних, пронизаними почуттям покірності, долі та меланхолії. Люди проводять цілі вечори в цих ресторанах під назвою Casa de Fado («Будинок фаду»), обідаючи та слухаючи музику, яка говорить про «saudade» – португальське слово, що означає «туга, ностальгія, прагнення, сум за чимось або кимось». Зазвичай, столи не чергуються. Як тільки ви заходите до ресторану, ви залишаєтеся до його закриття. У своєму традиційному вигляді фаду грає тріо музикантів: гітарист грає на «Guitarra Portuguesa» (дванадцятиструнна португальська гітара); співак, тобто «фадіста»; та гітарист грає на «Viola de Fado» (класична гітара). Португальська гітара має унікальне звучання, а акорди граються в різних тактах, ніж класична гітара. У грі House of Fado гравці повинні керувати своїм рестораном, залучати клієнтів, укладати контракти та просувати фадістів та музикантів, таким чином здобуваючи престиж для свого будинку фаду. Менеджери переміщуватимуть своїх співробітників у різні місця для виконання певних дій, використовуючи ту саму дію "підштовхування", що й у The Gallerist.
